Заповіт — правовий документ укладається в письмовій формі, підписується заповідачем і посвідчується нотаріусом.
Заповідач може в будь-який час змінити або скасувати зроблений ним заповіт, скласти новий.
Порядок посвідчення заповіту та спадкування за заповітом встановлено Цивільним кодексом України.
Заповіт може бути посвідчений на користь однієї або кількох осіб, незалежно від того, чи перебувають вони із заповідачем в родинних стосунках, заповідач може без вказівки причин позбавити права на спадкоємство своїх родичів, однак він не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов’язкову частку в спадщині. Так, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).
Заповіт може бути записаний власноручно заповідачем або на його прохання записаний нотаріусом за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.
Заповіт складається за життя людини, а підлягає виконання тільки після його смерті.